Осередок громадської організації Союзу Українок у Торчині

2 серпня 2015 року , з нагоди заснування Торчинського осередку громадської організації «Союзу Українок» у місцевому Будинку культури відбулася урочиста імпреза.

За доброю українською традицією, на початок доброї справи учасників святкового дійства благословив настоятель парафії Апостола, первомученика й архідиякона Стефана в селищі Торчин протоієрей Степан ДЕЛЕНІВ.

Ініціаторка створення осередку «Союзу Українок» у Торчині  та його очільниця Людмила Піхоцька виступила перед присутніми з доповіддю «Роль жінки в державотворенні». Насиченою і змістовною доповіддю  про славних жінок-волинянок учасників імпрези зацікавив директор Торчинського історичного музею імені Г.О. Гуртового Олександр Мельник. Зі святом союзянок привітала жителька Торчина, голова фракції «Свобода»  у Луцькій райраді Марія Пивовар.

Гарний настрій подарували виступи Анни Куляші, Анни Павельчук, Юрія та Андрія Вічепольських, Алли та Анни Супрунюк, Каріни Дужої, Анастасії Миронюк.  Професійним виконанням українських пісень потішила лучанка Марина Врублівська. Урочисте дійство  провела завідувач бібліотеки Оксана Мельничук.
   У фойє союзянки  розгорнули  виставку вишитих рушників – родинних оберегів.

А Ольга Вічепольська зробила союзянкам приємний і смачний сюрприз: оригінальний торт, прикрашений цукровими маками і волошками.

АНДРЕЙ ШЕПТИЦЬКИЙ: РЕАЛІЇ ХРЕСНОГО ШЛЯХУ

Кожен по-справжньому

великий потребує не зве–

личення, а розуміння його

джерел і святинь, і такої

ж, як у нього, поваги до

цих святинь.

                  Євген Сверстюк

Постать митрополита Андрея Шептицького в історії українського народу і його культури займає особливе місце. Сорок чотири роки він крізь шторми і бурі суспільних катаклізмів мудро вів корабель Української греко-католицької церкви. Як її глава, Андрей Шептицький показав себе непересічним політичним діячем, меценатом української. культури, а своєю високоморальністю й шляхетністю зажив слави воістину святої людини. Про себе і свою місію на землі казав: «Я так дуже хотів би обтерти сльози з очей тих, що плачуть, потішити кожного, хто сумує,— покріпити кожного, хто слабий та немічний, уздоровити кожного, хто хорий, просвітити кожного, хто темний! я хотів би стати всім для усіх, щоби всіх спасти. Нехай нині умру, нехай у вічності не зазнаю щастя, нехай відлученим буду від Христа, коли б лишень Ви, Браття

мої по крові, були спасенні!»...

 29 липня, в день 150-річчя від дня народження Митрополита Андрея Шептицького в бібліотеці відбулося дійство  «Андрей Шептицький: реалії хресного шляху», організоване спільно з Торчинським народним історичним музеєм імені Григорія Гуртового.

Розпочала захід завідувач бібліотеки Оксана Мельничук, яка запропонувала розпочати годину духовності  спільною молитвою за прославу слуги Божого Митрополита Андрея. 

Продовжила розповідь екскурсовод музею Алла Сахнюк. Вона розповіла про дитячі та юнацькі роки Шептицького, про те як він став священиком та Митрополитом, про багатогранне служіння Церкві та Україні, презентуючи  тематичну  виставку «Апостол єдності». В своїй розповіді вона намагалася донести до присутніх феномен митрополита Андрея Шептицького. Показати з яких джерел черпав він наснагу для подвижницької діяльності на благо людей? Чим керувалася ця людина у своєму житті, далеко не ідилічному?..

 Всі присутні, затамувавши подих, слухали проповідь Митрополита, записану  з його голосу під час богослужіння.

У часі зустрічі для гостей  було запропоновано перегляд мультфільму про Андрея Шептицького «Прилбичі». У цьому мультфільмі в надзвичайно доступний спосіб показано життя cлуги Божого митрополита Андрея, зокрема його дитинство та душпастирську діяльність.

         Гостями заходу були голова Торчинського осередку Союзу українок Людмила Піхоцька , директор музею Олександр Мельник. Вони  поділилися цікавими фактами з життя Андрея Шептицького, його пошануванням в Україні  та подякували організаторам за проведений захід.

Година духовності  завершився  молитвою митрополита Андрея Шептицького «За Україну і український нарід».

10 липня - 475 років від часу надання Торчину Магдебурзького права (1540)

"... коли Єжи Фальчевський, біскуп Луцький, своїм коштом побудував тут замок для охорони добр міських, майна комтельного і навколишнього населення, то дозволяємо йому іменувати Торчин містом і надаємо йому Магдебурзьке право..."  Slownik geograficzny Krolestwa Polskego. - Warsczawa, 1892. - T. 12. - C.405.

10 липня 1540 рік — за клопотанням біскупа князя Юрія Фальчевського король Сигізмунд І у зв'язку з розбудовою Торчина надав йому і статус міста, дозволив проводити щотижневі базари і 3 ярмарки на рік.

До цієї дати працівниками бібліотеки було підготовлено виставку літератури «Відкрий для себе рідне селище, з якою присутніх ознайомила бібліотекар Наталія Дубчук та організовано екскурсію до Торчинського народного історичного музею імені Григорія Гуртового для юних відвідувачів бібліотеки.  З експозицією музею про надання Магдебурзького  права Торчину розповіла екскурсовод Алла Сахнюк.

«Берестецька битва: героїзм і жертовність 1651 року»

«Згадайте предків своїх,

щоб історія перед вами не згасла»

О.Кобилянська 

Краєзнавство є одним з провідних напрямків діяльності бібліотек . Це безцінна скарбниця історичного досвіду багатьох поколінь, всього найкращого, що в сфері матеріальної і духовної культури витримало випробування часом. Воно є своєрідним містком, який поєднує покоління минулі з поколіннями сьогоднішніми й прийдешніми. Сьогодні, в такий складний для України час, значно підвищився інтерес  читачів до історичного минулого нашої держави. Значну роль в цьому відіграє бібліотечне краєзнавство. Саме з метою зацікавлення юних користувачів бібліотеки  до вивчення історії та традицій рідного краю, виховання в них почуття національної гідності та патріотизму, знанню вітчизняної історії та

літератури, другий рік поспіль, бібліотека спільно з Торчинським народним історичним музеєм організовує заходи по змістовному проведенню літніх канікул дітьми селища, підготувавши цикл заходів «Цей день в історії України», що базуються  на краєзнавчих матеріалах бібліотеки та експозицій музею.

Нещодавно,  юні  відвідувачі бібліотеки зібрались на чергову зустріч, присвячену вшануванню пам’яті українських козаків і селян – героїв битви під Берестечком.

Директор музею Олександр Мельник  ознайомив школярів з  експозицією музею, присвячену цій даті. Розповів про ті оригінальні  речі, що зберігаються в музеї, які в червневі – липневі дні 1651 року в останнє тримали в руках козаки та повстанці  захищаючи українську державність.

Завідувач бібліотеки Оксана Мельничук  зазначила, що БЕРЕСТЕЦЬКА БИТВА 1651 — одна з найславетніших та  найтрагічніших сторінок історії Визвольної війни. Приклад самозреченої боротьби за свободу й незалежність. Це символ прагнення українців до сильної, гордої та могутньої держави, якої б боялися вороги і до якої б з повагою ставилися сусіди. Тоді вдалося долучити до боротьби селян і створити потужну визвольну армію. У цій війні українців підтримали союзники, що свідчило про успіхи в зовнішній політиці та вмілу дипломатію. Українці зазнали великих втрат, але зуміли зберегти свої позиції. Вперше про героїзм козаків та право українців на свою державу заговорили в Європі та в усьому світі.

Присутні мали змогу ознайомитися із літературою, в якій розповідається про Берестецьку битву та переглянути відео-ролик про хід проведення битви.

«22 червня 1941 року. У цей день почалася війна. Пам’ятаймо!»

Все починалося з грому небесного,

Такого жорстокого, такого нечесного.

Із ненависного, злісного грому,

Який на світанку вигнав із дому...

 

А небо світле закрили чорні хрести!

Господи! Боже! Якщо ти є, захисти!..

Крізь руки у двір гусенята малі...

І кров на травиці... І кров на землі...

І шипить у ставку гаряче залізо,

І полум'я дике шугає над лісом...

І мама мовчазно-бліді, мов стіна...

І тато поволеньки кажуть: «Війна...»

Олекса Роздольський

22 червня 1941 року –  день початку війни. Ця трагічна сторінка в історії України увійшла у життя мільйонів українців. Цей день нагадує нам про незліченні жертви і страждання, масовий терор, смерть і руйнацію.

    На передодні  Дня скорботи і вшанування жертв війни в Україні, який відповідно до Указу Президента України від 17 листопада 2000 року №1245/2000 щороку в нашій державі відзначається 22 червня,  бібліотекою було організовано ряд заходів по вшануванню усіх тих, хто в червні 1941 року піднявся на священний бій з фашистами.

В бібліотеці розгорнуто  перегляд літератури «В огні палала рідна Україна», що діє в читальному залі бібліотеки. На ньому представлено багато цікавих матеріалів, книг, публіцистичних роздумів, фотоальбомів. Зокрема, такі видання як «Україна у полум’ї війни. 1941-1945», «України в Другій світовій війні: погляд з ХХІ ст.», збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції «Друга світова війна і доля народів України», альманах «Пам'ять серця», фотоальбом «Миттєвості війни» та ін.

   Для юних відвідувачів Пункту вільного доступу до мережі Інтернет, що діє при бібліотеці,  було проведено інформаційну бесіду «22 червня 1941 року: плацдарм нашої пам’яті» та організовано екскурсію до Торчинського народного історичного музею імені Григорія Гуртового для ознайомлення з  тематичною  експозицією, присвячену цій даті.

Екскурсію  провів директор музею Олександр Мельник.

«Кривава ціна миру в Європі 45-го та сьогодні»

«… Пам’ять серця…

Пам’ять сивини…

Пам’ять тих, що

не прийшли з війни,

Пам’ять –

наче квіти на броні…»

                                         Л. Компанієць

   

   8 травня, в День пам’яті та  примирення та  напередодні   70-ї річниці Перемоги над нацизмом та 70-ї річниці завершення Другої світової війни у Європі під гаслом «1939–1945. Пам’ятаємо! Перемагаємо!» в бібліотеці  організовано перегляд літератури та проведено  урок-презентацію «Кривава ціна миру в Європі 45-го та сьогодні». 

«70 років перемоги –70 маків пам’яті»

«…Червоні маки – пам’ять незабута…

Червоні маки… В них душа горить,

Життя, надія і польоту мить»

                                Людмила Яцура

70  червоних  маків -  символів пам’яті виготовили відвідувачі бібліотеки  під час проведення  акції «70 років перемоги –70 маків пам’яті» в період з 3 по 8 травня,  присвяченої  70-ій річниці Перемоги над нацизмом та 70-ій річниці завершення Другої світової війни у Європі та  Дня пам’яті та примирення.

Мак - символ пам'яті жертв Першої світової війни, а згодом – жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи із 1914 року. 

Читачів  захопила ідея власноруч зробити символи, роздати їх під час урочистостей, що будуть проходити до цієї дати в селищі для вшанування пам’яті усіх жертв війни та недопущення подібних трагедій у майбутньому.

Працівниками бібліотеки підготовлено буклет "Маки пам'яті", в якому розповідається про  квітку маку в українській традиції,  про мак як симвом пам'яті у світі та Україні. Буклет містить рекомендації щодо використання  даного символу.