четвер, 30 липня 2015 р.

АНДРЕЙ ШЕПТИЦЬКИЙ: РЕАЛІЇ ХРЕСНОГО ШЛЯХУ

Кожен по-справжньому
великий потребує не зве–
личення, а розуміння його
джерел і святинь, і такої
ж, як у нього, поваги до
цих святинь.
                  Євген Сверстюк

Постать митрополита Андрея Шептицького в історії українського народу і його культури займає особливе місце. Сорок чотири роки він крізь шторми і бурі суспільних катаклізмів мудро вів корабель Української греко-католицької церкви. Як її глава, Андрей Шептицький показав себе непересічним політичним діячем, меценатом української. культури, а своєю високоморальністю й шляхетністю зажив слави воістину святої людини. Про себе і свою місію на землі казав: «Я так дуже хотів би обтерти сльози з очей тих, що плачуть, потішити кожного, хто сумує,— покріпити кожного, хто слабий та немічний, уздоровити кожного, хто хорий, просвітити кожного, хто темний! я хотів би стати всім для усіх, щоби всіх спасти. Нехай нині умру, нехай у вічності не зазнаю щастя, нехай відлученим буду від Христа, коли б лишень Ви, Браття
мої по крові, були спасенні!»...
 29 липня, в день 150-річчя від дня народження Митрополита Андрея Шептицького в бібліотеці відбулося дійство  «Андрей Шептицький: реалії хресного шляху», організоване спільно з Торчинським народним історичним музеєм імені Григорія Гуртового.
Розпочала захід завідувач бібліотеки Оксана Мельничук, яка запропонувала розпочати годину духовності  спільною молитвою за прославу слуги Божого Митрополита Андрея. 
Продовжила розповідь екскурсовод музею Алла Сахнюк. Вона розповіла про дитячі та юнацькі роки Шептицького, про те як він став священиком та Митрополитом, про багатогранне служіння Церкві та Україні, презентуючи  тематичну  виставку «Апостол єдності». В своїй розповіді вона намагалася донести до присутніх феномен митрополита Андрея Шептицького. Показати з яких джерел черпав він наснагу для подвижницької діяльності на благо людей? Чим керувалася ця людина у своєму житті, далеко не ідилічному?..
 Всі присутні, затамувавши подих, слухали проповідь Митрополита, записану  з його голосу під час богослужіння.
У часі зустрічі для гостей  було запропоновано перегляд мультфільму про Андрея Шептицького «Прилбичі». У цьому мультфільмі в надзвичайно доступний спосіб показано життя cлуги Божого митрополита Андрея, зокрема його дитинство та душпастирську діяльність.
         Гостями заходу були голова Торчинського осередку Союзу українок Людмила Піхоцька , директор музею Олександр Мельник. Вони  поділилися цікавими фактами з життя Андрея Шептицького, його пошануванням в Україні  та подякували організаторам за проведений захід.

Година духовності  завершився  молитвою митрополита Андрея Шептицького «За Україну і український нарід».



пʼятницю, 10 липня 2015 р.

10 липня - 475 років від часу надання Торчину Магдебурзького права (1540)


"... коли Єжи Фальчевський, біскуп Луцький, своїм коштом побудував тут замок для охорони добр міських, майна комтельного і навколишнього населення, то дозволяємо йому іменувати Торчин містом і надаємо йому Магдебурзьке право..."  Slownik geograficzny Krolestwa Polskego. - Warsczawa, 1892. - T. 12. - C.405.
  

10 липня 1540 рік — за клопотанням біскупа князя Юрія Фальчевського король Сигізмунд І у зв'язку з розбудовою Торчина надав йому і статус міста, дозволив проводити щотижневі базари і 3 ярмарки на рік.

До цієї дати працівниками бібліотеки було підготовлено виставку літератури «Відкрий для себе рідне селище, з якою присутніх ознайомила бібліотекар Наталія Дубчук та організовано екскурсію до Торчинського народного історичного музею імені Григорія Гуртового для юних відвідувачів бібліотеки.  З експозицією музею про надання Магдебурзького  права Торчину розповіла екскурсовод Алла Сахнюк.






пʼятницю, 3 липня 2015 р.

«Берестецька битва: героїзм і жертовність 1651 року»

«Згадайте предків своїх,
щоб історія перед вами не згасла»
О.Кобилянська 
Краєзнавство є одним з провідних напрямків діяльності бібліотек . Це безцінна скарбниця історичного досвіду багатьох поколінь, всього найкращого, що в сфері матеріальної і духовної культури витримало випробування часом. Воно є своєрідним містком, який поєднує покоління минулі з поколіннями сьогоднішніми й прийдешніми. Сьогодні, в такий складний для України час, значно підвищився інтерес  читачів до історичного минулого нашої держави. Значну роль в цьому відіграє бібліотечне краєзнавство. Саме з метою зацікавлення юних користувачів бібліотеки  до вивчення історії та традицій рідного краю, виховання в них почуття національної гідності та патріотизму, знанню вітчизняної історії та
літератури, другий рік поспіль, бібліотека спільно з Торчинським народним історичним музеєм організовує заходи по змістовному проведенню літніх канікул дітьми селища, підготувавши цикл заходів «Цей день в історії України», що базуються  на краєзнавчих матеріалах бібліотеки та експозицій музею.
Нещодавно,  юні  відвідувачі бібліотеки зібрались на чергову зустріч, присвячену вшануванню пам’яті українських козаків і селян – героїв битви під Берестечком.
Директор музею Олександр Мельник  ознайомив школярів з  експозицією музею, присвячену цій даті. Розповів про ті оригінальні  речі, що зберігаються в музеї, які в червневі – липневі дні 1651 року в останнє тримали в руках козаки та повстанці  захищаючи українську державність.
Завідувач бібліотеки Оксана Мельничук  зазначила, що БЕРЕСТЕЦЬКА БИТВА 1651 — одна з найславетніших та  найтрагічніших сторінок історії Визвольної війни. Приклад самозреченої боротьби за свободу й незалежність. Це символ прагнення українців до сильної, гордої та могутньої держави, якої б боялися вороги і до якої б з повагою ставилися сусіди. Тоді вдалося долучити до боротьби селян і створити потужну визвольну армію. У цій війні українців підтримали союзники, що свідчило про успіхи в зовнішній політиці та вмілу дипломатію. Українці зазнали великих втрат, але зуміли зберегти свої позиції. Вперше про героїзм козаків та право українців на свою державу заговорили в Європі та в усьому світі.
Присутні мали змогу ознайомитися із літературою, в якій розповідається про Берестецьку битву та переглянути відео-ролик про хід проведення битви.