вівторок, 25 квітня 2023 р.
26 квітня – День пам’яті Чорнобильської трагедії.
пʼятниця, 14 квітня 2023 р.
«Природа – найкращий дизайнер і творець»
До Дня довкілля у Торчинській публічній бібліотеці оформлено виставку-натхнення «Природа – найкращий дизайнер і творець».
Читайте - і дивуйтесь! Перед вами найцікавіша подорож у світ Природи!
пʼятниця, 7 квітня 2023 р.
7 квітня - Всесвітній день Здоров'я
7 квітня міжнародне співтовариство відзначає Всесвітній день здоров'я. Це свято було засновано на честь створення Всесвітньої організації охорони здоров'я. З'явившись в 1948 році, ця організація об'єднала у своїх рядах представників 191 держави світу.
Здоров’я людини це найбільше багатство, яке ми отримуємо з появою на цей світ. Наше головне завдання – прожити своє життя собі в задоволення та не забувати про збереження свого здоров’я.
Якщо умовно покласти на одну чашу терезів здоров’я, а на другу — всі інші цінності світу, то здоров’я переважатиме.
До Всесвітнього дня Здоров’я Торчинська публічна бібліотека радить ознайомитися із книгами представленими на перегляді літератури «7 квітня – Всесвітній день Здоров’я».
Радимо прочитати:
вівторок, 4 квітня 2023 р.
«Конституція Пилипа Орлика 1710 року – пам’ятка української політико-правової думки»
На Бендерській раді 5 квітня 1710 р. між Пилипом Орликом та козацькою старшиною було укладено угоду, що не тільки регулювала відносини між ними, а й конституювала внутрішній устрій гетьманської держави. Вона дістала назву «Пакти і Конституції законів та вольностей Війська Запорозького» і, по суті, була першою конституцією Української держави.
«Пакти і Конституції...» складалися з вступу та 16-пунктів-статей. Вступна частина обґрунтовувала ідею самостійної і незалежної України, розкривала історію її відносин з суміжними країнами (особливо з Московською державою), а також коротко висвітлювала події визвольної боротьби українського народу, починаючи від Богдана Хмельницького і завершуючи періодом гетьманування Івана Мазепи. Головні положення цього важливого документа були такими: збереження православ’я як державної релігії та узаконення самостійної церкви в Україні, проголошення станової виборної монархії парламентського типу, забезпечення незалежності і самостійності України через протекторат шведського короля та мирну угоду з Кримом. Визначну роль у правлінні країною мала відігравати виборна Рада, яка водночас була і законодавчим, і контрольним органом. Встановлювалися колегіальна форма правління та виборність усієї державної адміністрації, зберігалися автономні права
Запорозької Січі тощо. Конституція Пилипа Орлика 1710 р. (так прийнято називати її в історіографії, бо саме він був основним автором цього документа) діяла протягом кількох наступних років на території Київщини та Брацлавщини. Але внаслідок постійних військових дій, що велися на Правобережній Україні, реалізація її положень була обмеженою. Укладання та прийняття такого важливого документа на початку XVIII ст. засвідчили високий рівень політичної культури українців, адже окремі його положення на багато десятиліть випередили правову думку деяких європейських народів.
З цієї нагоди Торчинська публічна бібліотека підготувала перегляд книжкових видань з фонду бібліотеки «Конституція Пилипа Орлика 1710 року – пам’ятка української політико-правової думки» та "10 цікавих фактів про Конституцію Пилипа Орлика".
Перегляд
літератури
«Конституція Пилипа Орлика 1710 року –
пам’ятка української політико-правової думки»
Головатий М. Орлик Пилип Степанович (1672 – 1742) / М.
Головатий // Видатні постаті України : біогр. довід. / авт. кол.: О. В.
Бабкіна, Г. К. Базальчук, Г. Ю. Барчан та ін.; редкол.: Г. В. Щокін (голова) та
ін. – Київ, 2004. С. 586-587: портр.
Гуржій О. Українська козацька держава в другій
половині XVII–XVIII ст.: кордони, населення, право / О. Гуржій. – Київ :
Основи, 1996. – 223 с.
Звершення шляху. Конституція України 1710 р. про
стосунки з москвою і Стокгольмом // Чухліб Т.В. Шлях до Полтави: Україна і
росія за доби гетьмана Мазепи / Тарас Чухліб. – Київ : Наш час, 2008. –
С.186-248.
Коляда І. Пилип Орлик / І. Коляда, С. Коляда, О. Кирієнко.
– Харків : Фоліо, 2015. – 121 с.
Конституція П. Орлика 1710 // Довідник з історії
України. – Київ, 2002. С. 344-345.
Кресін О. В. Конституція Пилипа Орлика / О. В. Кресін
// Юридична енциклопедія. – Т. 3. – Київ, 2001. С. 297-298.
Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик /Борис Крупницький
// Історичні постаті України : іст. нариси / упоряд. та авт. вст. ст.
О.В.Болдирев. – Одеса : Маяк, 1993. – С.337–383.
Крупницький Б. Д. Гетьман Пилип Орлик (1672-1742) його
життя і доля / Б. Д. Крупницький. – Мюнхен : Дніпрова хвиля, 1956. – 78 с.
Шифр: 9(с2) / К 845.
«Пакти й Конституції законів та вольностей Війська
Запорозького» (Конституція Пилипа Орлика 5 квітня 1710 р.) // Слюсаренко А. Г.,
Томенко М.В. Історія української конституції. – Київ : Товариство «Знання»
України, 1993. – 25–38.
«Пакти й Конституції законів та вольностей Війська
Запорозького» 1710 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / Редкол.:
В.А.Смолій (голова) та ін. – Київ : Наукова думка, 2011. – Т. 8 : Па–Прик. –
2011. – С.24-28.
Орлик Пилип Степанович // Павленко С.О. Оточення
гетьмана Мазепи: соратники та прибічники. – Київ : Вид.дім «Києво-Могилянська
академія», 2005. – С.58-61.
Пилип Орлик // Історія України в особах : Козаччина / авт. кол.: В. М. Горобець (упоряд. і авт. передм.), О. І. Гуржій, В. М. Матях та ін. – Київ, 2000. – С. 194-202.
Пилип Орлик // Творці державного престижу / авт.-упор.
М.Главацький, Н.Наумова. – Київ : Видавнича група КМ-БУКС, 2021. – С.299–354.
Різниченко В. Пилип Орлик – гетьман України ; Борщак
І. Великий мазепинець Григор Орлик: іст. оповіді / В. Різниченко ; І. Борщак;
передм. та прим. В. О. Шевчука. – Київ : Укр. письменник, 1996. – 302 с.
Угода та Конституція Пилипа Орлика // Мазепа : зб. –
Київ, 1993. – С. 226-236.
Чухліб Т. В. Орлик Пилип Степанович / Т. В. Чухліб //
Енциклопедія історії України: у 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. –
Київ, 2010. – Т. 7. – С. 636.
Чухліб Т. Пилип Орлик / Тарас Чухліб. – Київ, 2008. – 64 с. – (Сер. : «Великі українці»).
10 цікавих фактів про Конституцію Пилипа Орлика
- Конституція Війська Запорозького 1710 року – перша в світі Конституція, що встановлювала основи державного устрою, форми правління, розподіл повноважень між різними гілками влади, окреслювала державні кордони.
- Конституція проголошувала в Україні станову республіку на чолі з Гетьманом, водночас під протекторатом шведського Короля.
- Конституція була ухвалена на козацькій Раді 16 (5) квітня 1710 року під час вибору нового гетьмана Пилипа Орлика.
- Конституція збереглася в чотирьох редакціях: основній та скороченій латинській та двох староукраїнських.
- Над текстом Конституції працювала група старшин на чолі з Пилипом Орликом та запорозьким кошовим Костянтином Гордієнком.
- Джерелами тексту виступили документи гетьманського архіву, зокрема міждержавні угоди з Річчю Посполитою, Шведським Королівством, Кримським Ханатом, Оттоманською Портою та Московською державою.
- В основу Конституції були покладені ідеї передової тогочасної європейської політичної думки, зокрема праці Дж. Локка, Ф. Бекона, Ж. Бодена, Г. Гроція та інших.
- Конституція складається з преамбули та 16-ти статей.
- Як чинний документ Конституція діяла на Правобережжі упродовж 1711–13 років.
- Конституція 1710 року заклала основи українського та європейського конституціоналізму і є визначною пам’яткою європейської політичної думки початку XVIII століття.
неділя, 2 квітня 2023 р.
«Так звучить душа України, так співає сама Україна ..» (до 70-річчя від Дня народження Квітки Цісик)
Вона цвіте у пісні невмирущій,
І цвіт у пам'яті людській навік воскрес.
Вона співа, і спів той всюдисущий
З грудей, мов птаха, рветься до небес.
Вона із роду дів - провидиць віщих,
Мов ружа, і небесна, і земна.
Ім'я цієї квітки - Квітка Цісик.
Та жаль, назавжди зірвана вона.
Галина Фітель "Чарівна Квітка"
4 квітня будемо відзначати 70-річчя від Дня народження КВІТКИ
ЦІСИК, американської співачки українського походження, пісні якої чув кожен із
нас.
Квітка Цісик (1953 - 1998) народилася у Нью-Йорку в родині українських емігрантів, які виїхали зі Львова у 1944 році. Батько Квітки був відомим музикантом, тож обидві його доньки (у Квітки була старша сестра Марія) успадкували любов до музики. З дитинства Квітка навчалася грі на скрипці, гарно співала. В 1974 році закінчила консерваторію в Нью-Йорку. Під час навчання взяла собі псевдонім Кейсі від ініціалів К.С.
Кейсі виконувала джинґли, була бек-вокалісткою у Боба
Джеймса, Роберта Флека, Майкла Джексона та інших американських виконавців. У
1977 р. вона зіграла епізодичну роль у комедійній мелодрамі «Ти світло мого
життя» та виконала всі пісні головної героїні в ньому. Фільм отримав премії «Оскар» і «Золотий глобус»
у категорії «Найкраща пісня до фільму», а також був номінований на нагороду
«Греммі» у категорії «Пісня року» за головну пісню, виконану українкою. Проте
про участь Квітки Цісик у записі пісень для фільму було "забуто"
через її конфлікт з режисером.
10 років Квітка Цісик була "голосом" автомобільної компанії Ford. Крім того, озвучувала рекламу інших великих корпорацій Америки.
Однак ми її знаємо та цінуємо насамперед за її записи українських пісень, які у її виконанні отримали нове життя. Мелодика української пісні, чудова американська якість оранжування і майстерність виконавиці, щирість і любов, з якими Квітка співала кожну з них, а також її акцент зробили ці пісні неповторними і незабутніми. З допомогою своєї родини вона записала два україномовних альбоми: «Пісні України» (1980) та «Два кольори» (1989). Після поїздки на батьківщину у 1983 р. в її репертуарі з’явилися пісні Володимира Івасюка.
Найдорожча у США виконавиця рекламних роликів (концерн "Форд Моторс" дарував Їй автомобілі), володарка премії "Оскар" за "найкращу пісню в кіно" здійснила мрію свого життя: записала два альбоми українських пісень "Пісні з України" та "Два кольори".
Їй акомпанували найкращі музиканти Нью-Йорка. Так
розпочиналась в Америці історія української пісні!
Однак головна цінність подарунку Квітки Цісик не в
"техніці", а передусім у феномені відгуку на Її пісні українців. У
дивний спосіб американка, яка лише один раз була на українській землі (у
колишньому Союзі Її творчість заборонили через стрілецькі пісні в репертуарі),
змогла так доторкнутися до струн душі народу, що ми одразу ж упізнаємо в ній
... нашу, рідну.
Багатство світла, простору й щедрість творчості Квітки Цісик
— неперевершені! Вона казала: "Я хочу вплести свій голос у розшарпане
полотно українства". І ці Її слова стали пророчими.
Торчинська публічна бібліотека запрошує шанувальників вокального таланту неймовірної виконавиці українських пісень відвідати виставку-персоналію , присвячену внеску в українську культуру Квітки Цісик.