На Бендерській раді 5 квітня 1710 р. між Пилипом Орликом та козацькою старшиною було укладено угоду, що не тільки регулювала відносини між ними, а й конституювала внутрішній устрій гетьманської держави. Вона дістала назву «Пакти і Конституції законів та вольностей Війська Запорозького» і, по суті, була першою конституцією Української держави.
«Пакти і Конституції...» складалися з вступу та 16-пунктів-статей. Вступна частина обґрунтовувала ідею самостійної і незалежної України, розкривала історію її відносин з суміжними країнами (особливо з Московською державою), а також коротко висвітлювала події визвольної боротьби українського народу, починаючи від Богдана Хмельницького і завершуючи періодом гетьманування Івана Мазепи. Головні положення цього важливого документа були такими: збереження православ’я як державної релігії та узаконення самостійної церкви в Україні, проголошення станової виборної монархії парламентського типу, забезпечення незалежності і самостійності України через протекторат шведського короля та мирну угоду з Кримом. Визначну роль у правлінні країною мала відігравати виборна Рада, яка водночас була і законодавчим, і контрольним органом. Встановлювалися колегіальна форма правління та виборність усієї державної адміністрації, зберігалися автономні права
Запорозької Січі тощо. Конституція Пилипа Орлика 1710 р. (так прийнято називати її в історіографії, бо саме він був основним автором цього документа) діяла протягом кількох наступних років на території Київщини та Брацлавщини. Але внаслідок постійних військових дій, що велися на Правобережній Україні, реалізація її положень була обмеженою. Укладання та прийняття такого важливого документа на початку XVIII ст. засвідчили високий рівень політичної культури українців, адже окремі його положення на багато десятиліть випередили правову думку деяких європейських народів.
З цієї нагоди Торчинська публічна бібліотека підготувала перегляд книжкових видань з фонду бібліотеки «Конституція Пилипа Орлика 1710 року – пам’ятка української політико-правової думки» та "10 цікавих фактів про Конституцію Пилипа Орлика".
Перегляд
літератури
«Конституція Пилипа Орлика 1710 року –
пам’ятка української політико-правової думки»
Головатий М. Орлик Пилип Степанович (1672 – 1742) / М.
Головатий // Видатні постаті України : біогр. довід. / авт. кол.: О. В.
Бабкіна, Г. К. Базальчук, Г. Ю. Барчан та ін.; редкол.: Г. В. Щокін (голова) та
ін. – Київ, 2004. С. 586-587: портр.
Гуржій О. Українська козацька держава в другій
половині XVII–XVIII ст.: кордони, населення, право / О. Гуржій. – Київ :
Основи, 1996. – 223 с.
Звершення шляху. Конституція України 1710 р. про
стосунки з москвою і Стокгольмом // Чухліб Т.В. Шлях до Полтави: Україна і
росія за доби гетьмана Мазепи / Тарас Чухліб. – Київ : Наш час, 2008. –
С.186-248.
Коляда І. Пилип Орлик / І. Коляда, С. Коляда, О. Кирієнко.
– Харків : Фоліо, 2015. – 121 с.
Конституція П. Орлика 1710 // Довідник з історії
України. – Київ, 2002. С. 344-345.
Кресін О. В. Конституція Пилипа Орлика / О. В. Кресін
// Юридична енциклопедія. – Т. 3. – Київ, 2001. С. 297-298.
Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик /Борис Крупницький
// Історичні постаті України : іст. нариси / упоряд. та авт. вст. ст.
О.В.Болдирев. – Одеса : Маяк, 1993. – С.337–383.
Крупницький Б. Д. Гетьман Пилип Орлик (1672-1742) його
життя і доля / Б. Д. Крупницький. – Мюнхен : Дніпрова хвиля, 1956. – 78 с.
Шифр: 9(с2) / К 845.
«Пакти й Конституції законів та вольностей Війська
Запорозького» (Конституція Пилипа Орлика 5 квітня 1710 р.) // Слюсаренко А. Г.,
Томенко М.В. Історія української конституції. – Київ : Товариство «Знання»
України, 1993. – 25–38.
«Пакти й Конституції законів та вольностей Війська
Запорозького» 1710 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / Редкол.:
В.А.Смолій (голова) та ін. – Київ : Наукова думка, 2011. – Т. 8 : Па–Прик. –
2011. – С.24-28.
Орлик Пилип Степанович // Павленко С.О. Оточення
гетьмана Мазепи: соратники та прибічники. – Київ : Вид.дім «Києво-Могилянська
академія», 2005. – С.58-61.
Пилип Орлик // Історія України в особах : Козаччина / авт. кол.: В. М. Горобець (упоряд. і авт. передм.), О. І. Гуржій, В. М. Матях та ін. – Київ, 2000. – С. 194-202.
Пилип Орлик // Творці державного престижу / авт.-упор.
М.Главацький, Н.Наумова. – Київ : Видавнича група КМ-БУКС, 2021. – С.299–354.
Різниченко В. Пилип Орлик – гетьман України ; Борщак
І. Великий мазепинець Григор Орлик: іст. оповіді / В. Різниченко ; І. Борщак;
передм. та прим. В. О. Шевчука. – Київ : Укр. письменник, 1996. – 302 с.
Угода та Конституція Пилипа Орлика // Мазепа : зб. –
Київ, 1993. – С. 226-236.
Чухліб Т. В. Орлик Пилип Степанович / Т. В. Чухліб //
Енциклопедія історії України: у 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. –
Київ, 2010. – Т. 7. – С. 636.
Чухліб Т. Пилип Орлик / Тарас Чухліб. – Київ, 2008. – 64 с. – (Сер. : «Великі українці»).
10 цікавих фактів про Конституцію Пилипа Орлика
- Конституція Війська Запорозького 1710 року – перша в світі Конституція, що встановлювала основи державного устрою, форми правління, розподіл повноважень між різними гілками влади, окреслювала державні кордони.
- Конституція проголошувала в Україні станову республіку на чолі з Гетьманом, водночас під протекторатом шведського Короля.
- Конституція була ухвалена на козацькій Раді 16 (5) квітня 1710 року під час вибору нового гетьмана Пилипа Орлика.
- Конституція збереглася в чотирьох редакціях: основній та скороченій латинській та двох староукраїнських.
- Над текстом Конституції працювала група старшин на чолі з Пилипом Орликом та запорозьким кошовим Костянтином Гордієнком.
- Джерелами тексту виступили документи гетьманського архіву, зокрема міждержавні угоди з Річчю Посполитою, Шведським Королівством, Кримським Ханатом, Оттоманською Портою та Московською державою.
- В основу Конституції були покладені ідеї передової тогочасної європейської політичної думки, зокрема праці Дж. Локка, Ф. Бекона, Ж. Бодена, Г. Гроція та інших.
- Конституція складається з преамбули та 16-ти статей.
- Як чинний документ Конституція діяла на Правобережжі упродовж 1711–13 років.
- Конституція 1710 року заклала основи українського та європейського конституціоналізму і є визначною пам’яткою європейської політичної думки початку XVIII століття.
Немає коментарів:
Дописати коментар