«І я росту, залюблена у слово, в якому запах меду й полину"

     Рідний край  – той, що народжує, той, що навколо нас, той, що постійно відлунює в нашій душі. Рідний край викликає особливі почуття, бо він частка тієї рідної сили, яку особистість зберігає упродовж усього життя.

Література рідного краю є одним із найефективніших засобів формування літературних уподобань та художніх смаків. Це і найкращий засіб патріотичного виховання.

Чарівний світ літератури допомагає зовсім по-іншому, через призму бачення письменника, глянути на світ, замилуватися ним і відчути гордість за те, що ти народився саме на цій землі, живеш тут і будуть жити тут твої нащадки.

29 жовтня вирушити у літературну  подорож  поетичною творчістю жіночої плеяди письменництва Волині і зустрітися з героями  творів письменниць-землячок запросили працівники бібліотеки.

 Під час літературної години  присутні познайомилися із поезіями  Ніни Горик, Надії Гуменюк, Валентини Штинько, Нати Гранич, Клавдії Корецької, Олени Криштальської, Тетяни Яков’юк,  Євгенії Назарук, Олени Пашук, Вікторії Литвак, Оксани Гундер, Тетяни Бондар, Софії Стасюк, Ганни Луцюк.

Присутні з  цікавістю слухали поезії поетеси-односельчанки Лариси Волошенюк, яка емоційно і захопливо читала свої поезії, розповідала про свій творчий шлях. На завершення виступу прозвучала  пісня «Про Торчин» на слова поетеси.

В заході прийняли участь учасники гуртка виразного читання «Джерельце» районного будинку школяра (керівник Світлана Скопюк).  Щиро і зворушливо читали вірші  волинських письменниць для дітей Богданка Коцюбайло (Н.Горик «Кульбабчині настрої»),  Діанка Похильчук (Н.Гуменюк «Україна»), Юлія Паламарчук (Н. Бугай  «Українська земля»).

 Хто-зна, можливо творчість уже відомих землячок надихне юних талантів на власні літературні творіння.

     Насамкінець бібліотекар Наталія Дубчук  ознайомила присутніх  із переглядом літератури «Освячення в любові до слова рідного…» , де  були представлені  збірки поезій та прозові твори волинських письменниць, а завідувач бібліотеки Оксана Мельничук  закликала всіх словами: «Любімо поезію, читаймо її, прихиляймося до Слова талановитих і мудрих жінок Волині. Хай палає і не згасає свічечка рідного слова. І її вистачить аби зігрітися в незатишних буднях нашого часу, знайти душевну рівновагу в бурхливій течії неспокійного сьогодення».